Архів | Журнал "Краєзнавство"
Котляр Ю. - Декомунізація і деколонізація в Миколаєві та діяльність громадських і міжнародних організацій (2026)

  АРХІВ (Всі випуски) /     Зміст випуска (2026, № 1)Ukrainian English

Котляр Ю.

Декомунізація і деколонізація в Миколаєві та діяльність громадських і міжнародних організацій

Анотація: В статті розглянуто процеси декомунізації та деколонізації в місті Миколаєві. Метою публікації є аналіз основних тенденцій цих процесів у Миколаєві, створення періодизації процесів декомунізації та деколонізації в місті, а також визначення ролі громадських і міжнародних організацій (фондів) у їхньому здійсненні. Створено авторську періодизацію декомунізації тадеколонізації в місті Миколаєві: 1-й етап (1989−1990-ті рр.) – декомунізація і повернення до імперськості; 2-й етап (2014−2016 рр.) – декомунізація; 3-й етап (2022 р. – до сьогодення) – деколонізація. Проаналізовано взаємодію місцевої влади, істориків, краєзнавців, активістів, ветераніввійни і культурних інституцій під час процесів декомунізації та деколонізації. Висвітлено діяльність топонімічних комісій в Миколаєві.Декомунізація і деколонізація спровокували певну активність суспільства, яке побачило у процесах можливість для втілення національно-патріотичного дискурсу в місцевому зрадянизованому та зімперщеному середовищі. Такий підхід з боку громадськості викликав певне протистояння з органами місцевого самоврядування. Окрему увагу приділено впливу повномасштабногоросійського вторгнення 2022 р. на активізацію деколонізаційних процесів і переосмислення топонімічного ландшафту. Показано роль громадських і міжнародних організацій (фондів) в діяльності топонімічних комісій, зокрема, «Символи Миколаєва», Платформа «MY ART», Агенція розвитку Миколаєва, Фонд імені Гайнріха Бьолля.Декомунізація і деколонізація у Миколаєві є складовими загальноукраїнського руху до звільнення від тоталітарного та імперського минулого. Вони виявилися не лише у формальному перейменуванні, а й переосмисленні власної історичної пам’яті. Громадські організації виступили рушієм змін, забезпечивши прозорість, публічність і залучення громади. Міжнародні партнеридопомогли інтегрувати локальні ініціативи у ширший європейський контекст.

Ключові слова: декомунізація, деколонізація, Миколаїв, громадські і міжнародні організації,«Символи Миколаєва», Фонд імені Гайнріха Бьолля



Цитованість авторів публікації:

Бібліографічний опис для цитування:
Котляр Ю. Декомунізація і деколонізація в Миколаєві та діяльність громадських і міжнародних організацій / Ю. Котляр // Краєзнавство. - 2026. - № 1. - С. 61. doi: https://doi.org/10.15407/kraieznavstvo2026.01.061


Бібліографія:

  1. Бобіна О. В. Миколаївська топоніміка: основні етапи формування і спроба декомунізації // Миколаїв щина і Північне Причорномор’я: історія і сучасність. До 80 річниці від дня народження українського архео лога Б. М. Мозолевського: матеріали Всеукраїнської науково-методичної конференції. Миколаїв: НУК, 2016. С. 6–8
  2. Гриценко О. А. Декомунізація в Україні як державна політика і як соціокультурне явище. К.: Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України; Інститут культурології НАН України, 2019. 320 с.
  3. Гриценко О. А. Декомунізація в Україні як державна політика і як соціокультурне явище. К.: Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України; Інститут культурології НАН України, 2019. 320 с.
  4. Kyrydon, A. (2020). Dekomunizatsiia v Ukraini: pererozpodil symvolichnoho resursu. Zovnishni spravy, 7–8, 35–40. [In Ukrainian].
  5. Kotlyar Yuriy. Decomunization of Ukraine in the context of generation change // Danubius, XXXV. Supliment, Galaţi, 2017. P. 99–108.
  6. Котляр Ю. В. Декомунізація і деколонізація в контексті європейських цінностей // Становлення су часної Української держави: роль європейських цінностей у формуванні демократичного буття: тези. Мико лаїв: Вид-во ЧНУ ім. Петра Могили, 2023. С. 13–15.
  7. Рябчук М. Декомунізація чи деколонізація? Що показали політичні дискусії з приводу «декомунізацій них» законів? // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. 2016. Випуск 2. С. 104–117.