Шевченко А.

Сутність та особливості товарного виробництва міст Буджака (1812-1868 рр.)

Анотація: Стаття присвячена проблемі кустарного розвитку міст Буджака у дореформений період (1812 - 1868 рр.). На початку ХІХ століття Буджак був розвиненим регіоном Бессарабії, що мав виробничі міста іноземних колоністів (Арциз, Болград, Комрат) та старі османські порти на Дунаї та Чорному морі (Аккерман, Ізмаїл, Кілія, Вилково). Російський уряд намагався збільшити промисловий потенціал Буджака для збільшення експорту харчової продукції та забезпечення всієї Бессарабії мануфактурними виробами. Водночас, Росія намагалася розвивати лише ті галузі виробництва, які не створювали конкуренції російським виробникам. Саме тому перевага надавалася харчовій промисловості задля забезпечення продовольством російської армії на випадок війни з Туреччиною та виробництву будівельного матеріалу, транспортування якого з губерній імперії було надто дорогим. Тому в Буджаку у 1810-1820-х рр. спочатку розвивався обробіток риби на «заводах» місцевих рибалок, у 1820-1830 - х рр. поширюється харчове виробництво в Аккермані, Ізмаїлі, Рені. В Болграді, Кагулі, Арцизі з’являються млини, майстерні з виготовлення будівельного матеріалу, обробки аграрної та скотарської продукції. У 1840-1850-х рр. появляються майстерні в Аккермані, які стали повноцінними фабриками, що реалізовували товарну продукцію до Кишинева та Одеси. У 1856 р. південні міста Буджака (Ізмаїл, Рені, Кілі, Болград) увійшли до складу Молдавії, згодом Румунії. Відбувся економічний занепад цих міст. У Росії залишився лише Аккерман, який став провідним виробничим центром Бессарабії. Тут набуло розвитку фабричне виробництво. Це призвело до зростання міського населення. Такі перетворення сприяли збільшенню кількості ремісників та робітників серед міського населення, що позитивно позначилося на зростанні населення міст та їх економіці.

Ключові слова: Бессарабія, Буджак, Ізмаїл, товарне виробництво, ремісники, мануфактура, майстерня

  Повний текст PDF    https://doi.org/10.15407/kraieznavstvo2026.01.030     Цитування публікації

• Шевченко А. (Лощинівська гімназія (Лощинівка) , Shew7961@ukr.net) ORCID: http://orcid.org/0000-0002-7555-7239

Бібліографічний опис для цитування:
Шевченко А. Сутність та особливості товарного виробництва міст Буджака (1812-1868 рр.) / А. Шевченко // Краєзнавство. - 2026. - № 1. - С. 30. doi: https://doi.org/10.15407/kraieznavstvo2026.01.030

Бібліографія:

1. Циганенко Л.Ф. Вплив дворянських родин Бессарабії на еконо¬мічний розвиток краю (перша половина XIX ст.) Проблеми історії України XIX - початку XX ст. Вип. XV. 2008. С. 158-174.
2. Циганенко Л.Ф. Дворянство Півдня України (друга половина XVIII ст. - 1917 р.). Ізмаїл: СМИЛ, 2010.
3. Дихан М. Преселване на Българите в Южна Украйна. Одесса: Маяк, 2001.
4. Марчук Ю. І., Тичина А. К. Ізмаїл. Історичний нарис. Одеса: Аспект, 1997.
5. Шварцман Э.В. Арциз - город мой родной. Арциз: Діамант, 2007.
6. Шевченко А. М. Господарський комплекс Буджака у ХІХ – на початку ХХ ст.: історія регіональної економіки. Ізмаїл: ІРБІС, 2021.
7. Шишкина И. А. Роль М. С. Воронцова в развитии Юга Бессарабии (пер. пол. ХІХ в.) Краеведческий вестник Измаильского историко-краеведческого музея Придунавья. Вып. 2. 2008, С. 57-72.